chemistry

  Цікаві факти про хімію: ●  Ернест Резерфорд був першим, кому вручили Нобелівську премію з хімії. ●  Спочатку платина коштувала дешевше срібла через свою тугоплавкість. ●  Геосмін — це речовина, яка виробляється на поверхні землі після дощу, викликаючи характерний запах. ​​ ●  Птахи допомагають визначити місце витоку газу, завдяки наявності в ньому запаху сирого м'яса, який додається штучним способом. ●  Найлегшим серед благородних газів вважається гелій. 

  Цікаві факти про хімію: ●  Гелій легший за повітря навколо нас, тому ідеально підходить для повітряних куль, які ми використовуємо на вечірках. ●  При нормальних умовах масло і вода не змішуються.  ●  Слово «хімія» походить від єгипетського слова, що означає «земля». ●  Речі, невидимі для людського ока, часто можна побачити під ультрафіолетовим світлом, що дуже зручно для вчених і детективів. ●  Люди видихають вуглекислий газ (CO2). Використовуючи енергію сонячного світла, рослини перетворять вуглекислий газ в їжу в процесі, який називається фотосинтезом. ●  Генеральна асамблея ООН в 1994 році проголосила 16 вересня щорічним Міжнародним днем ​​охорони озонового шару. ●  Для забезпечення стандартного польоту сучасного літака необхідно близько 80 тонн кисню. Стільки ж кисню виробляє 40 тисяч гектарів лісу під час фотосинтезу. ●  До найтоншої матерії, яку може побачити людське око, належать стінки мильної бульбашки. ●  Під дією соєво...

  Цікаві факти про хімію: ●  Перехід речовини з твердого в газоподібний стан називається сублімацією в хімії. ●  Крім ртуті при кімнатній температурі в рідкий стан переходить францій і галій. ●  Вода з вмістом метану може замерзнути при температурі вище 20 градусів Цельсія. ●  Одним з найлегших металів вважається літій. ●  У молодості Чарльз Дарвін був знаменитий своїми хімічними відкриттями. ●  На честь країн було названо велику кількість хімічних елементів. ●  В Індонезії люди видобувають сірку з вулкана, що приносить їм прибуток. ●  Сірку додають до косметичних засобів, які призначені для очищення проблемної шкіри. ●  Понад 100 тисяч хімічних реакцій щохвилини відбувається в головному мозку людини. ●  Срібло відоме своїми бактерицидними властивостями, тому здатне очищати воду від вірусів і мікроорганізмів. ●  Половину маси Сонця становить водень. ●  Ернест Резерфорд був першим, кому вручили Нобелівську премію з хімії.

  Цікаві факти про хімію: ●  Рекордсменом за кількістю відкритих хімічних елементів є швед Карл Шеллі. Кисень, хлор, вольфрам, марганець, фтор, молібден, барій — його відкриття. На другому місці, чотири хіміки: Яком Берцеліус, Карл Монсандер (Швеція), Гемфрі Деві (Англія), Поль Лекок де Буабордан (Франція). Кожен з них відкрив по 4 елементи. Ці вчені відкрили 1/4 всіх відомих на сьогодні хімічних елементів.  ●  Історія хімії багата помилковими елементами. За всю історію науки таких «хибних» елементів накопичилося 250 штук. Так з 100 представлених нібито рідкоземельних елементів істинно окремими елементами, а не сполуками виявилися лише 15. ●  Найвища температура створена людиною ~ 4 трлн. К, (що можна порівняти з температурою Всесвіту в перші секунди її життя), була досягнута у 2010 році, при зіткненні золотих частинок, прискорених до близькосвітлових швидкостей. Експеримент був проведений на установці RHIC, розташованої в Брукхейвенській національній лабораторі...

  Цікаві факти про хімію: ● Якщо ви думали, що залізо — це щось міцне і надійне, ви помиляєтеся. Залізо, нагріте до 5000 градусів Цельсія, стає газоподібним. ●  За одну хвилину Сонце виробляє більше енергії, ніж вся Земля витрачає за рік. Причому, ми не споживаємо всю енергію, що йде від Сонця. Та енергія, яка доходить до Землі розподіляється так: 19% сонячної енергії поглинається атмосферою, 47% — падає на Землю, а 34% — повертається в космос. ●  Граніт проводить звук в десять разів краще, ніж повітря. Тобто, те, що ми зазвичай добре чуємо на відстані ста метрів, було б чути за кілометр, якби між нами і джерелом звуку була суцільна гранітна стіна.  ●  На сьогодні відомо 118 хімічних елементів, з яких 92 трапляються в природі, а решта синтезовані штучно.

  Цікаві факти про хімію: ●  Найнижча температура створена людиною нижче 5,9*10? 12К, тобто вище абсолютного нуля менш ніж на 1/170 млрд частку градуса. Ця температура в 1995 році була отримана Еріком Корнеллом і Карлом Виманом з США при охолодженні атомів рубідію.   ●  Характерний запах монет — це не запах металу. Він виходить від сполук, що утворюються від зіткнення з металом органічних субстанцій, наприклад, людського поту. Причому щоб людина відчула цей «металевий» запах, досить дуже малої кількості реагентів.  ●  Англійський учений Джозеф Прістлі в 1767 році зацікавився природою бульбашок, які виходять на поверхню під час бродіння пива. Над пивним чаном він помістив чашу з водою, яку потім спробував на смак, і виявив, що вона має відсвіжувальну дію. Прістлі відкрив ніщо інше, як вуглекислий газ, який і сьогодні використовується при виготовленні газованих напоїв. Через п'ять років Прістлі опублікував роботу, в якій описав більш досконалий метод отриманн...

19 століття Склад речовин і їхня класифікація Успіхи Лавуазьє показали, що застосування кількісних методів може допомогти у визначенні хімічного складу речовин і з'ясуванні законів їх об'єднання. Атомна теорія Джон Дальтон Англійський хімік  Джон Дальтон  (1766—1844), подібно стародавнім атомістам, виходив з уявлення про корпускулярну будову матерії, але, засновуючись на понятті хімічних елементів Лавуазьє, вважав, що «атоми» (цей термін Дальтон зберіг із поваги до Демокріта) даного елемента однакові і характеризуються крім інших властивостей тим, що мають певну вагу, яку він назвав атомною. Дальтон виявив, що два елементи можуть сполучатися один з одним в різних співвідношеннях і кожна нова комбінація елементів призводить до нової сполуки. У 1803 ці результати були узагальнені у вигляді закону кратних відношень. У 1808 вийшла праця Дальтона «Нова система хімічної філософії», де він детально виклав свою атомну теорію. У тому ж році французький хімік  Жозеф Луї Люссак ...

  XVIII століття З 1670 по 1800 хімія отримала офіційний статус у навчальних планах провідних університетів поряд з натурфілософією і медициною. У 1675 з'явився підручник Ніколя Лемері (1645—1715) «Курс хімії», який завоював величезну популярність, було опубліковано 13 його французьких видань, а крім того, його було перекладено на  латину  і багато інших мов. У 18 ст. в Європі створюються наукові хімічні товариства і велика кількість наукових інститутів; дослідження, що проводяться в них тісно пов'язані з соціальними і економічними потребами суспільства. З'являються хіміки-практики, що займаються виготовленням приладів і отриманням речовин для промисловості. Теорія флогістону У творах хіміків другої половини 17 ст. велика увага приділялася тлумаченням процесу горіння. За уявленнями давніх греків, все, що може горіти, містить в собі елемент вогню, який вивільняється при відповідних умовах. У 1669 німецький хімік Йоган Йоахим Бехер (1635—1682) спробував дати раціоналістичне...

Технічна хімія Ґеорґіус Аґрікола Наукові успіхи і відкриття не могли не вплинути на технічну хімію, елементи якої можна знайти у 15-17 ст. У середині 15 ст. була розроблена технологія повітродувних сурм. Потреби військової промисловості стимулювали роботи з удосконалення технології виробництва пороху. Протягом 16 ст. подвоїлося виробництво золота і в дев'ять разів зросло виробництво срібла. Виходять фундаментальні праці з виробництва металів і різних матеріалів, що використовуються в будівництві, при виготовленні скла, фарбуванні тканин, для збереження харчових продуктів. З розширенням споживання спиртних напоїв удосконалюються методи перегонки, конструюються нові перегінні апарати. З'являються численні виробничі лабораторії, передусім металургійні. Серед хіміків-технологів того часу можна згадати  Ванноччо Бірінгуччо  (1480—1539), чия класична праця «Піротехнія» була надрукована в Венеції в 1540 і містила 10 книг, в яких мова йшла про родовища, випробування мінералів, приготу...

  Зародження сучасної хімії Кінець  Середньовіччя  відмічений поступовим відходом від окультизму, спадом інтересу до алхімії і поширенням механістичного погляду на устрій природи Парацельс Абсолютно інших поглядів, щодо алхімії дотримувався  Парацельс  (1493—1541). Під таким ім'ям («перевершуючий Цельса») увійшов в історію швейцарський лікар Пилип фон Гогенгейм. Парацельс, як і  Авіценна , вважав, що основне завдання алхімії не пошуки способів отримання золота, а виготовлення лікарських засобів. Він запозичав з алхімічного вчення те, що існують три основні частини матерії ртуть, сірка, сіль, яким відповідають властивості летучості, горючості і твердості. Ці три елементи складають основу макрокосму (Всесвіту) і пов'язані з мікрокосмом (людиною), утвореним духом, душею і тілом. Переходячи до визначення причин хвороб, Парацельс стверджував, що  гарячка  і  мор  відбуваються від надлишку в організмі сірки, при надлишку ртуті наступає параліч...

Алхімія в Західній Європі Роджер Бекон Наукові переконання арабів проникли в середньовічну Європу у 12 ст. через Північну Африку, Сицилію і Іспанію. Роботи арабських алхіміків були перекладені латинською, а потім і іншими європейськими мовами. Спочатку алхімія в Європі спиралася на роботи таких корифеїв, як Джабір, але через три сторіччя знову з'явився інтерес до вчення Аристотеля, особливо в працях німецького філософа і теолога — домініканця, що став згодом єпископом і професором Паризького університету,  Альберта Великого  (бл. 1200—1280) і його учня  Фоми Аквінського . Переконаний в сумісності грецької і арабської науки з християнською доктриною, Альберт Великий сприяв введенню їх в схоластичні курси навчання. 1250 року філософія Аристотеля була введена в курс викладання в Паризькому університеті. Алхімічними проблемами цікавився і англійський філософ і дослідник, чернець — францисканець  Роджер Бекон  (1214—1294), який передбачив багато подальших в...

  Алхімічний період :  III – XVII  ст Дещо пізніше Греції та Риму хімія досягла значного розвитку в арабів. Араби почали називати хімію алхімією. Алхімія — мистецтво вдосконалення речовини через перетворення металів у золото і вдосконалення людини шляхом створення еліксиру життя. Прагнучи до досягнення найпривабливішої для них мети — створення незліченних багатств, алхіміки розв'язали багато практичних задач, відкрили багато нових процесів, спостерігали різноманітні реакції, сприяючи становленню нової науки хімії. Алхімічний період, у свою чергу, поділяється на три підперіоди: олександрійську (греко-єгипетську), арабську і європейську алхімію. Елліністичний період Колискою алхімії був  Єгипет . Єгиптяни блискуче володіли прикладною хімією, яка, однак, не була виділена в самостійну область науки, а входила в «священне таємне мистецтво» жреців. Особливо бурхливого розквіту алхімія досягла в 100—300 р. н. е. в Александрії. Приблизно в 300 р. н....

  Хімія в давнину Хімія , як наука про склад речовин і їх перетворення, почалася з відкриття людиною здатності вогню змінювати природні матеріали. Люди уміли виплавляти  мідь  і  бронзу , обпалювати глиняні вироби, отримувати скло ще за 4000 років до н. е. З 7 ст. до н. е.  Єгипет  і  Межиріччя  стали центрами виробництва барвників; там же отримували в чистому вигляді  золото ,  срібло  і інші метали. Приблизно з 1500 до 350 рр. до н. е. для виробництва барвників використали перегонку, а метали виплавляли з руд, змішуючи їх з  деревним вугіллям  і продуваючи через суміш, що горить — повітря. Самим процедурам перетворення природних матеріалів давали містичне значення. Грецька натурфілософія Міфологічні ідеї проникли в  Грецію  через  Фалеса Мілетського  (бл. 625—547 до н. е.), який постійно зводив все різноманіття явищ і речей до єдиної першостихії — води. Однак грецьких філ...

  Історія хімії Істо́рія хі́мії  вивчає і описує складний процес накопичення специфічних знань, що відносяться до вивчення властивостей і перетворень речовин; її можна розглядати як прикордонну область знання, яка зв'язує явища і процеси, що відносяться до розвитку хімії, з історією людського суспільства. Історію хімії прийнято підрозділяти на декілька періодів; при цьому слід враховувати, що ця періодизація є достатньо умовною і відносною, має швидше дидактичний зміст.